доходити бійки

1) ( досягати якогось місця) to reach, to go, to walk (up, to), to walk as far as, to come (at, to)

2) ( досягати якоїсь межі) to reach, to come up (to), to run (to); to amount (to); to be reduced (to)

3) ( дозрівати) to ripen

4) ( додумуватися до чогось) to reach, to arrive (at)

5) ( втрачати сили) to grow weak, to lose one's strength; to collapse, to come to an end

дойти

1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);

2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;

3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;

4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];

5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!

* * *

несов.; сов. - дойт`и

1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися

2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1. n

1) приплід, потомство (у тварин)

2) розм. заробіток, получка

3) прибуток

2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)

1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати

2) заробляти; одержувати

3) домагатися, добиватися

4) купити, придбати

5) спіймати; схопити

6) зрозуміти, збагнути; усвідомити

7) помічати, спостерігати

8) доводити до свідомості

9) спантеличувати, ставити в тупик

10) попасти, потрапити

11) діставатися, добиратися; досягати

12) заразитися, схопити (грип тощо)

13) зазнавати (покарання), діставати (по заслугах)

14) обчислювати; визначати (суму); знаходити (відповідь)

15) зв'язуватися, установлювати контакт (зв'язок)

16) вивчати (вірш тощо)

17) з'їдати (сніданок тощо)

18) народжувати (про тварин)

19) ставати, робитися

20) мати, володіти

21) бути змушеним, мусити

22) починати (з inf або gerund)

1) посилено вивчати (щось)

* * *

1) приплід, потомство ( у тварин)

2) дiaл. заробіток; прибуток

1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати

2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати

3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати

4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати

5) спантеличити, загнати в глухий кут

6) попасти, потрапити

1) заразити; підхопити (нежить, грип)

2) створюватися ( про враження)

3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)

4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)

5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)

6) вивчати (роль, вірш)

7) готувати ( їжу)

8) з'їдати (сніданок, обід)

9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися

10) народити ( про тварин)

1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту

2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь

3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь

4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь

5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь

6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь

7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)

10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)

11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь

14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)

15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь

16) to get across smth = to get over smth

17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати

18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь

19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь

20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь

21) to have got мати

22) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку ставати

23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

24)